Згідно з ст. 3-5 Закону №2275, до компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов’язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі її утворення).
Виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді товариства (у разі її утворення) та організовує виконання їхніх рішень.
Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назва одноосібного виконавчого органу — "директор", якщо статутом не передбачено іншу назву.
Для прийняття рішень з питань, що належать до компетенції виконавчого органу, але виходять за межі звичайної щоденної діяльності товариства, голова колегіального виконавчого органу зобов’язаний скликати засідання виконавчого органу.
Статутом товариства можуть бути встановлені обмеження щодо суми, типу, предмета правочинів, для прийняття рішення з яких голова колегіального виконавчого органу має скликати засідання виконавчого органу товариства. Порушення цієї вимоги головою виконавчого органу є підставою для розірвання з ним цивільно-правового або трудового договору (контракту) (ч. 7 ст. 39 Закону №2275).
Відповідно до статуту, якщо директор має повноваження вирішувати питання, пов’язані з трудовими відносинами, зокрема призначати собі зарплату, матеріальну допомогу тощо, він може здійснювати ці виплати. Однак при цьому необхідно враховувати інші локальні документи підприємства, такі як колективний договір або положення про оплату праці.
У разі, якщо статут розподіляє компетенції директора залежно від того, чи пов’язані його рішення з поточною діяльністю товариства, чи вони виходять за її межі, потрібно визначити, чи такі виплати можна вважати частиною звичайної діяльності підприємства.
Слід зазначити, що матеріальна допомога зазвичай не розглядається як регулярна виплата. Більше того, загальні збори учасників можуть поставити запитання про доцільність такої допомоги для директора.
Колективний договір та Положення про оплату праці
Зверніть увагу на ст. 15 Закону "Про оплату праці".
У ній зазначено, що умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством.
Ще один важливий момент: варто ретельно ознайомитися з положенням про оплату праці (зокрема з порядком виплати матеріальної допомоги тощо). Інколи в таких документах прямо зазначено, що матеріальна допомога може виплачуватися лише з прибутку підприємства. Крім того, положення може містити вимогу, що ці виплати можливі лише після їх затвердження загальними зборами учасників товариства.
Таким чином, якщо директор має намір призначити собі додаткові виплати в межах, передбачених положенням, йому слід брати до уваги, чи саме він уповноважений їх затверджувати.
Таким чином, якщо найманий директор наділений повноваженнями ухвалювати рішення на власний розсуд, він може самостійно призначати собі матеріальну допомогу.
Однак слід дотримуватися положень Статуту, Колективного договору та Положення про оплату праці.
З іншого боку, якщо директор одночасно є єдиним власником і єдиним працівником підприємства, він має право самостійно визначати розміри таких виплат.
Отже, директор має право ухвалювати рішення про виплату собі матеріальної допомоги або премії, але лише за умови, що це передбачено його повноваженнями. Такі виплати можливі за умови стабільного фінансового стану підприємства, здатності директора обґрунтувати їх доцільність та за відсутності заборгованості перед працівниками та бюджетом.
В цій ситуації директор видає наказ про надання матеріальної допомоги.
Якщо ж директор не уповноважений сам вирішувати такі питання, він має написати заяву на ім’я учасників чи учасника товариства. Після цього має бути рішення учасників/учасника і лише потім буде створено наказ про надання матеріальної допомоги.
Висновки:
- Виконавчий орган товариства (директор) має повноваження ухвалювати рішення щодо управління поточною діяльністю підприємства, окрім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників чи наглядової ради;
- Директор може самостійно призначати собі виплати (наприклад, зарплату, матеріальну допомогу), якщо це прямо передбачено статутом і іншими локальними документами (колективним договором, положенням про оплату праці);
- Для виплат матеріальної допомоги чи премій необхідно враховувати, чи не виходять ці виплати за межі звичайної діяльності підприємства, та чи потребують вони додаткового погодження загальних зборів учасників;
- Встановлення розмірів та умов виплат (надбавок, премій, матеріальної допомоги) повинно відповідати нормам законодавства України і локальним актам підприємства;
- Якщо директор є одночасно єдиним власником і єдиним працівником підприємства, він має право самостійно визначати розміри і умови таких виплат.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись